Еріх Марія Ремарк
Еріх Марія Ремарк – визначний німецький письменник, а також представник «втраченого покоління», який народився у 1898 році. В юності автор захоплювався творами Томаса Манна, Федіра Достоєвського, Стефана Цвейга та Йоганна Вольфґанґа Ґете. У віці 17 років сам спробував писати та став учасником літературного «Гуртка мрій». 21 листопада 1916 року був призваний до війська, а 17 червня 1917 року його направили на Західний фронт. Через півтора місяці молодий письменник отримав поранення в шию, праву руку та ліву ногу, через що решту війни провів у німецькому військовому госпіталі. Ці події стали основною роману, написаного за шість тижнів – «На Західному фронті без змін», який вийшов друком у 1929 році. Твір екранізували в Голівуді (1930) та номінували на Нобелівську премію (1931), але через спротив націонал-соціалістів він не отримав її.
Покоління, юність якого співпала із Першою Світовою, називають «втраченим» через те, що воно втратило власні юнацькі ілюзії та отримало не характерну раніше сентиментальну мрійливість. Неможливість зберегти контроль над найціннішим скарбом людини – власним життям, породила необхідність перебудови світоглядної парадигми та пошуку нових цінностей. Саме тому письменник у всіх своїх творах навчає читача особливій смиренності, закликає «плисти за течією» та не пручатися, але й не перетворюватися в легку, гнану течією, гілку. Часто поміж його рядків можна знайти оду вмінню бути цільною особистістю у будь-яких обставинах, здатності зберігати наївну віру в краще, яка допомагає пережити та перебороти будь-який жах та подолати усі втрати.
Після публікації його перших романів, нацисти почали пліткувати, що Ремарк – це псевдонім, а справжнім його прізвищем є Крамер (зворотнє прочитання «Ремарк»), яке в той час було значно поширенішим на території Німеччини. Через це утворилася легенда, що насправді письменник є нащадком французьких євреїв із прізвищем Крамер, що стало приводом для переслідування Ремарка нацистами. В письменника було декілька захоплень, а саме колекціонування картин імпресіоністів та килимів. Улюбленим алкогольним напоєм Ремарка був кальвадос. Також у збіднілого аристократа письменник викупив за 500 марок баронський титул. Іншим цікавим фактом є те, що Ремарк так соромився своєї першої опублікованої повісті, що згодом викупив весь тираж. Помер у 1970 в Швейцарії.
Детально про автора
Класичний антивоєнний роман, що показує як війна загарбника прийшла на його ж землю. Єдине, що не сподобалось як головний герой, зрозумівши безрозсудність війни, повертається назад, не намагаючись схопитись за свободу.
Класичний антивоєнний роман, що показує як війна загарбника прийшла на його ж територію. І тільки в цьому випадку прості громадяни усвідомлюють, що вони не панівна нація. Єдиний недолік, що герой, усвідомлюючи біду війни, повертається у програшні бої. Ніби не дурний але не хоче спробувати вирватись із помираючих нацистських переконань.
Найкращий роман Ремарка про війну та любов,просто чудовий,читала аж 2рази
Книги Ремарка це моя нова абсоьлюна любов . Ніхто ще так не описував війни ( в крайньому випадку, ніхто з тих кого я читала ) та кохання . Однозначно раджу
Романтизація окупантів часів Другої Світової. "Хороший" загарбник філософствує в 1944 році про неправильність дій Німеччини.